По закінчення Синоду Вселенського патріархату більшість українців досі не зрозуміли: отримала наша церква Томос про автокефалію, чи ні. Тож “Знай.ua” пояснює головні моменти з тексту документу, ухваленого напередодні у Стамбулі.
Томос про автокефалію: що потрібно знати?
Вселенський Патріархат приступає до надання Автокефалії Церкви України, але цьому передуватиме ще один важливий релігійний процес – відновлення Стравропігії Вселенського Патріарха в Києві та створення окремої церкви із дотриманням всіх вимог.
Ставропігія – статус, котрий можуть присвоїти православним церквам, аби зробити їх незалежними від місцевої єпархіальної влади, така церква підпорядковується безпосередньо патріарху або синоду.
Теоретично у новоствореній церкві влада належатиме екзархам Константинополя архієпископу Данилу та єпископу Іларіону, їм доручили налагодити процес по об’єднанню всіх православних церков в Україні.
“розглянути клопотання про апеляцію Філарета Денисенка, Макарія Малетича і їх послідовників, які опинилися в розколі не по догматичним причин, відповідно до канонічних прерогативами Константинопольського Патріарха, щоб отримати петиції з боку ієрархів та іншого духовенства від усіх Автокефальних Церков. Таким чином, вищезазначені канонічно відновлено до їх ієрархічного або священицького звання, і їх послідовники відновлені в спілкуванні з Церквою”, – йшлося у тексті рішення Синоду.
Лишилися поки що й деякі суперечності: приміром, за всіма канонами зняти анафему може тільки та церква, котра її наклала, як у випадку з Філаретом та Макарієм.
Їх звинувачували у “релігійному розколі”, а це вже протиріччя з боку Вселенського Патріархату.
Юридично Синод скасував зобов’язання 1686 року, яке передбачало право через ікономію Московському Патріарху призначити митрополита Київського, обраного Асамблеєю Священнослужителів його єпархії.
До 1686 року Київська митрополія підпорядковувалася Вселенському патріархату, але після цієї дати, Вселенський патріарх дозволив Московському тимчасове управління. Поки що Київського митрополита призначати Московський Патріархат не може.
“уникати присвоєння церков, монастирів та інших об’єктів, а також будь-якого іншого акту насильства і відплати, з тим щоб мир і любов Христа могли переважати”.
Філарет за припущеннями може висунути власну кандидатуру на пост глави Єдиної помісної церкви, але невідомо, чи схвалить її Вселенський Патріархат.
Фактично, як документ Україна Томос не отримала, але священний Синод оголосив умови, при яких це станеться.
Перший крок до цього – зняття анафеми з Філарета Денисенка, Макарія Малетича і їх послідовників, які звинувачували в розколі, тепер українські церкви повинні домовиться між собою і об’єднається в Єдину помісну автокефальну Українську православну церкву. Для чого повинен відбудуться Надзвичайний Об’єднавчий Собор.
Його завдання ухвалити рішення про церковну єдність і вибрати предстоятеля єдиної помісної автокефальної УПЦ, і тільки коли це станеться новий предстоятель зможе здобути патріарший і синодальний Томос про автокефалію УПЦ.
Дивіться: Рішення Синоду Вселенського патріархату