НАБУ відповіло на звинувачення політиків по справі Мартиненка

Цього четверга інформаційний простір сколихнула чергова новина: “НАБУ намагається затримати” екс-депутата “від Народного Фронту” Миколу Мартиненка, у справі по закупівлі ядерного палива на ДП “СхідГЗК”.

Міф 1: Мартиненка затримали за “незаконними підставами”

Миколу Мартиненка затримали відповідно до статті 208 Кримінального процесуального кодексу, оскільки його поведінка напередодні повідомлення про підозру давала детективам підстави вважати, що він добре поінформований про заплановані слідчі дії та свідомо уникає слідства. В такому випадку затримання підозрюваного без постанови суду було не лише законним, але й необхідним з метою попередження можливої втечі.

Міф 2. Мартиненко діяв як справжній політик і не ховався від розслідування

Напередодні повідомлення про підозру Микола Мартиненко відключив телефони, перестав користуватися звичними автівками, повідомив близьким особам перелік адрес та автомобілів, в яких планувався обшук, в ніч з 19-го на 20-е за місцем проживання не ночував. Вранці 20-го квітня детективи НАБУ знайшли його у приймальні народного депутата Дениса Дзендзерського, звідки він не виходив впродовж ще 6 годин.

Міф 3. Бюро переслідує політика “з послідовною українською і антиросійською позицією”, ігноруючи при цьому кошти і активи, виведені Януковичем

За версією слідства, в епізоді з розкраданням коштів “СхідГЗК”, в рамках якого Миколі Мартиненку було повідомлено про підозру, активна фаза підготовки до незаконного тендеру із закупівлі уранового концентрату за завищеними цінами припадає на листопад 2013 року. Контракт із переможцем тендеру – австрійською “прокладкою” “STEUERMANN”, підконтрольною Мартиненку, ДП “СхідГЗК” уклало у січні 2014 року – у період Революції гідності. Таким чином, злочин був спланований та реалізований ще “за часів Януковича”. Щодо розслідування “справи Януковича”, то її від початку розслідує Генеральна прокуратура України.

Міф 4. Мартиненко брав участь у реформуванні української енергетики, захищаючи її від посяганя російських олігархів

ДП “СхідГЗК” є ключовою ланкою у створенні, так званого, повного ядерного циклу, що, врешті, має забезпечити Україні незалежність від поставок ядерного палива з Росії. Передбачалося, що до 2020 року Україна доведе свої потужності з видобутку урану та його переробки до рівня, який повністю задовільнятиме потреби вітчизняних АЕС. Аби реалізувати цю мету, “СхідГЗК” мав збільшувати власний видобуток. Але замість нарощування власного виробництва, з метою реалізації корупційних схем, підприємство почало закуповувати урановий концентрат за кордоном.

Міф 5. Справа проти мартиненка сфальсифікована з метою політичного переслідування

Детективи НАБУ розслідували факти розкрадання коштів “СхідГЗК” більше року – ретельно досліджуючи усі факти та збираючи докази, в тому числі за допомогою колег з-за кордону. За історію розслідувань НАБУ, дана справа є абсолютним рекордсменом за обсягами комунікації з правоохоронними органами іноземних держав. Окремі епізоди, пов’язані з діяльністю Миколи Мартиненка, розслідуються не лише в Україні. У даній справі немає політичної складової. Йдеться про розкрадання майна держпідприємства.