Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова розповіла, що були випадки, коли російські командири добивали своїх поранених.

Про це вона сказала в інтерв’ю виданню LB.ua.

За її словами, вона особисто спілкувалася з військовополоненими росіянами.

“У Києві я бачила на власні очі 34 військовополонених – 24 рядових і 10 офіцерів. Я особисто з ними спілкувалася. За Женевською конвенцією, офіцери та рядові мають утримуватися окремо. Тому вони перебувають у двох камерах по 24 і 10 осіб”, – сказала Денісова.

За словами Денісової, вона була вражена зовнішнім виглядом представників “другої армії світу”. Деякі з них були в гумових чоботях. Спочатку Денісова подумала, що вони десь перевзулися, але під час розмови з полоненими з’ясувалося, що це їхня форма, “щоб ноги не промокли”.

“Один із солдатів розповів страшні речі про ставлення власних командирів до них. Говорить, що коли потрапили в засаду, щось вибухнуло, і всі розбіглися. Зібралася разом тільки одна танкова частина. Їхній командир, підполковник, побачив пораненого в ногу солдата і застрелив його зі словами: “Раненых лошадей пристреливают”, – зазначила Денісова.

Солдат, який став свідком вбивства товариша по службі втік і блукав впродовж кількох днів, а далі здався українцям в одному з населенних пунктів.

У селищі Макарів, Бучанського району Київської області, знайшли собаку породи Акіта-іну, який вже майже місяць на порозі будинку чекає на свою господиню. Утім, жінка, на жаль, трагічно загинула під час війни, яку розв’язала Росія проти України.

Про це пишуть волонтери UAnimals.

“Макарівський Хатіко. Вже майже місяць вірний пес Ріні чекає свою господарку на ґанку їхнього будинку. Як виявилось – власниця трагічно загинула”, – йдеться в повідомленні.

Волонтери намагалися забрати собаку до притулку, але пес категорично відмовився йти. Чотирилапого вийшло лише нагодувати. Ріні прийняв їжу, яку для нього привезли.

Наразі волонтери шукають для собаки сім’ю.

Радник міністра голови МВС Антон Геращенко уточнив, що власницю пса звали Тетяна, вона раніше втратила чоловіка і, коли селище окупував ворог, чекала на подругу, з якою вони мали евакуюватися.

“Один із окупантів вивів її до сусіднього будинку, де ґвалтував, а потім жорстоко зарізав. Ніхто не знає скільки днів мучили жінку. Їй не могли прийти на допомогу, бо місцевих жителів збирали та замикали у підвалах по кілька людей, а тим, кому вдалося залишитися вдома, не можна було навіть підійти до вікон – одразу лунала автоматна черга. Пізніше люди розповіли, що ґвалтівника (кадирівця. – Ред.)  вбив російський солдат, а Тетяну поховали на подвір’ї цього ж будинку”, – пише Геращенко.