Сьогодні, 18 серпня, у Львові Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президентом Туреччини Реджепом Ердоганом та Генсеком ООН Антоніу Гутеррешем. Цей захід з політиками світового рівня був ініційований особисто Зеленським і високі очікування від нього справдились.

Так, під час спілкування із Антоніу Гутеррішем, було досягнуто домовленість про продовження координації в реалізації зернової ініціативи, обговорено можливі напрямки її розвитку, питання незаконної та примусової депортації українців, звільнення з полону наших військовослужбовців і медиків.

Окрему увагу було приділено темі ядерного шантажу Росії на Запорізькій АЕС. Цей свідомий терор з боку агресора може мати глобальні катастрофічні наслідки. Тому ООН повинна забезпечити безпеку цього стратегічного об’єкта, його демілітаризацію та повне звільнення від російських військ.

Однією з неофіційних (поки що) тем сьогоднішньої зустрічі Зеленського та Ердогана також було обговорення та створення конкретних шляхів визволення українських військовополонених, які знаходяться зараз в російському полоні. Їх звільнення є запорукою нашої та світової перемоги, відновлення справедливості.

Таким чином, Володимир Зеленський в черговий раз розповів всьому цивілізованому світу про жахи війни, яку розпочала росія та закликав світове товариство до більш рішучих дій по відношенню до країни-агресора.

Одночасно, Президент України взяв участь у церемонії пам’яті українських воїнів, які загинули у війні проти російських загарбників. 

Також, Глава держави відвідав військовослужбовців, поранених під час бойових дій, які проходять лікування в одній із медичних закладів міста. Володимир Зеленський поцікавився їх самопочуттям, подякував за службу та самовідданий захист Батьківщини та вручив державні нагороди.

Однак, незважаючи на важливість сьогоднішньої зустрічі, Народний депутат України від партії «Європейська Солідарність» Софія Федина створювала в інформаційному полі чергові «нас зливають» та «все пропало». Своїми діями вона не тільки заважає Україні, а й підігрує окупантам. Треба пам’ятати, що популізм під час війни не наближає перемогу, а ускладнює. 

Попри всі випробування, Україна обов’язково переможе, а агресор та його посіпаки, навіть «корисні ідіоти», беззаперечно програють! 

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили про розкол у проросійських силах, які воюють в Україні.

Про це йдеться в черговому аналітичному звіті ISW.

Повідомляється, зокрема, що ополченці так званої “ЛНР” відмовилися продовжувати бойові дії в Донецькій області та скаржилися на виснажливі темпи наступу за межами Луганської області.

Ключові висновки аналітиків інституту:

• Відео, на якому військовослужбовці так званої “ЛНР” відмовляються воювати в Донецькій області, свідчить про розкол між проросійськими силами.
• Російські сили здійснили кілька обмежених наземних штурмів на північний захід від Слов’янська.
• Окупанти провели численні наступальні операції на схід і південний схід від Сіверська та на північний схід і південний схід від Бахмута.
• Загарбники продовжували вести наступальні дії на північний захід, захід і південний захід від Донецька.
• Російські війська здійснили обмежений наземний штурм на північ від Харкова.
• Російські та українські війська продовжували обмінюватися звинуваченнями в обстрілі Запорізької АЕС.
• Влада Санкт-Петербурга офіційно спростувала виклик місцевих чоловіків до військкоматів для обговорення контрактної служби.
• Російська окупаційна влада продовжувала підготовку до інтеграції окупованих територій України до складу Росії.

Зазначена ініціатива влади як шлях боротьби з олігархами (першим був – введення персональних санкцій через рішення РНБО), вочевидь, є пропозицією та спробою винести це актуальне питання, як то кажуть, на порядок денний у якості прецеденту. Можна передбачити зараз фарисейську активність окремих «правозахисників» та журналістів, які говоритимуть про права і стандарти та вимоги  статті 25 Конституції України.

Стаття 25 Основного Закону дійсно  установлює, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства. Однак у чинному законодавстві відсутнє визначення самого терміна «позбавлення громадянства». Профільний Закон України лише дублює цю конституційну норму у статті 2, і водночас у статтях 17 та 19 визначає підстави для припинення громадянства України, у тому числі і через його втрату. Якщо в межах одного законодавчого акта вживаються різні терміни, то можна припустити, що вони мають і різне змістовне наповнення. Так, поняття «втрата» зазвичай у законодавстві передбачає причинно-наслідковий зв’язок між діями особи або подією і втратою того чи іншого права, у той час коли поняття «позбавлення» змістовно ближче до вираження волі суб’єкта, який ухвалює те чи інше рішення.

Такі припущення знаходять своє підтвердження у статті 4 Конституції України, яка передбачає, що підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом. Відтак і Основний Закон розмежовує поняття «позбавлення» і «припинення» громадянства та прямо дозволяє визначити підстави для припинення громадянства Законом України. Принаймні Закон уже містить низку підстав для припинення громадянства, серед них і через його втрату, і на сьогодні рішення Конституційного Суду України про неконституційність таких норм відсутнє.

Щодо процедури реалізації позбавлення (втрати) громадянства України як спеціального виду покарання, то, як і інші питання, пов’язані з громадянством, вона реалізується виключно через Комісію при Президентові України з питань громадянства, відповідно до Указу Президента України «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».

І на завершення. У таких питаннях доречно зважати на міжнародні стандарти та норми. Чи не найжорсткіший підхід демонструє Держава Ізраїль, яка постійно бориться з сусідом-терористом, що для нас є найбільш актуальним. Так, стаття 11 Ізраїльського закону про громадянство встановлює три обставини, за яких громадянство може бути скасовано: якщо особа потрапила до держави, яка вважається ворогом Ізраїлю, або отримала громадянство ворожої держави; якщо особа скоїла вчинок, який вважається порушенням лояльності до країни; якщо громадянство особи було надано їй на підставі неправдивих відомостей. В останньому випадку скасування може також стосуватися громадянства дітей цієї особи.

Вказаний досвід Ізраїлю точно мають знати і Коломойський, і Рабінович, і Корбан як громадяни цієї країни.

Для України як європейської країни важливим є досвід країн ЄС з реформування органів державної влади й суспільства. Законодавство таких країн, як Бельгія, Болгарія, Кіпр, Данія, Естонія, Франції, Ірландія, Литва, Мальта, Молдова, Румунія, Словенія, Швейцарія та Велика Британія, містить положення про можливість втрати громадянства через поведінку.

Власне і Європейська конвенція про громадянство передбачає можливість примусового припинення громадянства у випадку, коли поведінка особи становить серйозну загрозу для життєвих інтересів держави-сторони.

Отже, практика позбавлення державних зрадників громадянства України відповідає і здоровому глузду, і українському законодавству, і стандартам міжнародного права. Особливо, коли мова йде про вказаних осіб, які своєю поведінкою (діяльністю) в умовах повномасштабної війни в Україні завдають шкоди інтересам держави на користь лише власних бізнес-інтересів.

Нещодавно увесь український інформаційний простір заполонив матеріал про, нібито, наміри Президента України звільнити близького до нього очільника СБУ Баканова, який був публічно спростований самим Зеленським.

Усі звинувачення у бік головного спецслужбіста країни, а це питання здачі деякими зрадниками з СБУ Херсону, питання до спецслужбівців по Харкову та Чернігову, ну і звісно ж втеча ряду високопосадовців типу Наумова, є серйозними та потребують ретельної перевірки з боку відповідних органів та Офісу Президента.

Матеріали цих перевірок мають бути оприлюдненні найближчим часом, за результатами яких стануть зрозумілі прорахунки з боку керівництва або співробітників Контори.  Питання в тому хто є джерелом та ініціатором поширення інформації про цей можливий конфлікт. Мова не про американського журналіста Кристофера Міллера, який відомий в міжнародній та українській журналістській тусовці як типовий фрілансер, мисливець за інформацією, на яку є фінансовий запит.  Усі розуміють, що навряд «чотири чиновники з орбіти Президента України та один західний дипломат, який керував раніше реформу СБУ» мали змогу повідомити про прорахунки керівництва СБУ та, нібито, конфлікт з ОП саме американцю Міллеру. Фактичним джерелом вказаного скандального матеріалу, а про зраду в Херсоні та втечу Наумова впринципі ніхто з керівництва СБУ та ОП таємницю не робив, міг виступити славнозвісний футуролог та колишній радник Президента Ігор Новіков та його негласний координатор від російського ГРУ Костянтин Килимник. Нагадаємо, що саме американське відомство назвало Килимника відомим агентом російської розвідки, «який втілював операції з впливу від імені Манафорта та Трампа».

За інформацією Мінфіну США, Килимник також: «намагався допомогти колишньому президенту України Віктору Януковичу, який перебуває під санкціями»; «намагався просувати інформацію, що Україна, а не Росія втручалася у вибори США 2016 року»; «за вказівкою Януковича, прагнув втілити план із повернення останнього до влади в Україні». ФБР пропонувало винагороду обсягом до чверті мільйона доларів за інформацію, що призведе до арешту Килимника. Доречи, у 2019 році саме Міллер першим взяв інтерв’ю у Костянтина Килимника телефоном, коли в американських ЗМІ був великий запит на його пошук. І після цього почав постійно працювати на Buzzfeednews.

В основному на тему Трампа, Манафорта, Джуліані, батька та сина Байденів і всього пов’язаного з цим скандалом. Тому що це теж було затребуване та монетизувалося. А вже 30 квітня 2021 року Міллер у виданні  Buzzfeed опублікував стенограму телефонної розмови Руді Джуліані та Андрія Єрмака від 22 липня 2019 року (https://www.buzzfeednews.com/article/christopherm51/rudy-giuliani-ukraine-phone-call-transcript), яку йому надав тоді Новіков за вказівки Килимника.

В будь якому випадку, якщо є вина – то мають і бути покарані. Але не хотілось би наразі, під час війни з росією, відчувати, що її агентура впливу й досі може якось впливати на внутрішні процеси в нашій державі як нового кандидата на вступ до ЄС.

Джерело:

ДОРОГІ УКРАЇНЦІ!

Сьогодні, в часи великих випробувань, які постали перед Україною, наша Конституція набуває особливого значення.

Адже це не просто закон, а система координат, за якими ми рухаємось і будуємо своє європейське майбутнє. Це концентрація всіх тих свобод і цінностей, які українці захищають у багатовіковій боротьбі.

Саме їх ми відстоюємо й зараз, обороняючи свою державу від ворога. І ми не збираємось відступати.

Тому що наша Україна є суверенною та незалежною, а її територія – цілісною і недоторканною. Де Крим, Херсон, Ізюм, Маріуполь, Донецьк та інші міста та села – були і будуть українськими. А ми – громадянами вільної держави, яких поєднує любов до своєї Батьківщини.

І цього у нас неможливо забрати!

Тому що всі ми – військові, лікарі, волонтери, підприємці, IT-шники, держслужбовці – боремося за державу нашої мрії.

Ми обов’язково переможемо!

Бажаю українцям єдності, мужності і сили, щоб відновити той конституційний лад, який передбачає наш Основний Закон, на всій території нашої держави!

Миру і перемоги, відновлення та зростання у великій європейській родині!

З повагою

Голова Служби безпеки України

Іван Баканов

Джерело:

24 червня в інфопросторі України з’явилась чергова “сенсація” – “Зеленський хоче/може звільнити голову СБУ Баканова”. Із посиланням на іноземне інтернет-видання Politico, українські інтернет-ЗМІ, а особливо – телеграм-канали, почали масово розганяти новину-гіпотезу, прикрашаючи її нібито власними інсайдами про те, що от-от …

Тільки у даному випадку є декілька варіантів як трактування інформації Politico, так і причини її появи саме зараз – через призму “кому вигідно?”. Баканова за останні два роки (призначений на посаду у серпні 2019 – ред.) “звільняли” мінімум тричі, а то й чотири рази.

Усі “звільнення” відбувались на фоні гучних заяв про “наявність корупції” в системі СБУ, звільнення екс-керівника внутрішньої безпеки служби Андрія Наумова у липні 2021, “невідповідність” діючого керівництва СБУ вимогам сьогодення, захоплення Херсону “з провини спецслужби”, “зникнення” Баканова з поля зору тих же журналістів у початковий період війни з росією (попри прийняту і відому непублічність, апріорі, керівників світових спецслужб) …

У приблизно такій послідовності видання Politico подає свій причинно-наслідковий зв’язок із аргументуванням очікуваного звільненням, при цьому посилаючись на власні джерела в Офісі президента Зеленського. Неназвані джерела, звісно, які, нібито, повідомили про відсутність Баканова на робочому місці в перші дні війни та звалили всю провину на останнього за захоплення Півдня України, незважаючи на об’єктивні обставини.

Натомість, ряд інтернет видань під кінець “дня новини” усе ж таки запропонував альтернативний варіант ситуації: уже за їх даними від джерел з Офісу президента, інформація про звільнення Баканова, поширена у інфопросторі, НЕ відповідає дійсності, Іван Баканов перебуває на посаді і не планує кудись “іти”.

Тут варто дуже коротко, залишаючи простір для маневру думки, спробувати розібратись – кому це вигідно? На простих прикладах і логічних висновках.

Отже, хто такий Баканов для Зеленського ? Першочергово – він не партнер по політичному проекту “Слуга народу”, Баканов – друг дитинства. З одного під’їзду/двору/школи. Друг. Якому довіряють. Довіра, збережена і перевірена десятиліттями, є базовою причиною, чому Зеленський призначив саме Баканова на посаду голови спецслужби.

Принагідно зауважимо, що спецслужба – це, першочергово, ІНФОРМАЦІЯ і ВИЯВЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ВОРОГА, а не планування військових операцій чи оборона територій. Тому керівник СБУ – це, насамперед, ДОВІРА і гарантовано прикритий тил першої особи.

Питання друге – оточення Зеленського в Офісі президента. Яке жодним чином не пов’язане із діючим президентом у далекому минулому, не пройшло “сито надійності”, є ситуативним і переважно політичним. Зеленський змушений був призначати в Офіс людей, які б допомагали йому реалізовувати державну політику по президентській вертикалі, пропонували альтернативні варіанти такої реалізації, насамперед – в інтересах держави. Чи справились/справляються вони із покладеними обов’язками – питання не цього матеріалу.

Однак. На певному етапі в Офісі почали формуватись свої внутрішні команди, які, попри конкуренцію у доступі до ресурсів, боролись, насамперед, за ДОСТУП ДО ПЕРШОГО. Мета: а) – донесення тієї інформації, яка вигідна “своїм”, б) – блокування надходження будь-якої іншої інформації, яка нівелює “вигідно подану”. Ось тут і криється, на нашу думку, першочергова причина усіх “звільнень” Баканова. Саме Баканов, виконуючи роль найближчого “таємного радника” і “страхового агента”, убезпечує президента від необ’єктивних або завідомо програшних кінцевих рішень, пропонуючи альтернативний погляд на ті чи інші гарно прикрашені “ініціативи” окремих “команд в Офісі”.

Має місце, по суті, підкилимна боротьба за “доступ до тіла”, і у випадку дискредитації Баканова та його перепризначення на іншу, менш наближену до Першого, посаду, зацікавлена сторона таким чином прибирає зайвий “фільтр” або поставить свій власний, який буде в унісон із покровителями нашіптувати президенту вигідні і узгоджені наративи.

Тут також вимальовується доволі цікава тенденція щодо систематичних “звільнень” голови СБУ: окремі сили регулярно “цього” хочуть, однак не можуть, а президент Зеленський “це” може, однак не хоче. Очевидно, у даному випадку бажання і можливості їх реалізації по різні сторони барикад абсолютно протилежні, а тому не варто будувати далекосяжні гіпотези і плани. Варто нагадати, що друзі здобуваються роками, а партнери по проекту, навіть владному, приходять і відходять.

Однаково, будь-яке кадрове рішення президента буде відображене у відповідному Указі, проте сьогоднішні конспірологи і провидці встигнуть тричі відректись від своїх слів, як один біблійний персонаж дві тисячі років тому …

Джерело:

ЄС готує нафтове ембарго після другого туру виборів у Франції

Євросоюз зрештою готує поступове нафтове ембарго проти Росії, яке можуть схвалити після другого туру французьких президентських виборів 24 квітня.

Дотепер нафтове ембарго не розглядалося як опція через сильну залежність таких країн як Німеччина та Угорщина, для яких перекриття російської сировини могло порушити політику в регіоні та підвищити ціни на енергоносії.

Останнім санкційним пакетом ЄС вдалося домовитися про вугільне ембарго, яке запрацює аж у серпні 2022 року. Тоді верхівка керівництва ЄС натякала, що нафтові санкції вже опрацьовуються та увійдуть до наступного, шостого, пакету. Нафтове ембарго матиме схожий принцип і надасть країнам часовий “буфер” для пошуку нових постачальників.

Щодо термінів, запропоновані обмеження внесуть на стіл переговорів після останнього туру виборів у Франції 24 квітня, щоб гарантувати, що вплив на ціни не підживить популістичну та прокремлівську кандидатку Марін Ле Пен, і не зашкодить шансам президента Еммануеля Макрона на переобрання.

Але окрім виборів у Франції, схвалення ембарго також сповільнюється через католицький Великодень 16 квітня та православний – 24 квітня, які відзначаються як свято в Європі. Це означає, що обговорення буде винесене на кінець квітня або початок травня. Саміт лідерів ЄС щодо України вже запланований на кінець травня, але допускається, що можливий розвиток подій в Україні, зокрема з огляду на ескалацію наступу на сході, може призвести до попередньої зустрічі для обговорення необхідності нафтового ембарго.

Співрозмовники видання New York Times зазначають, що в ЄС вже не чекають на тригер для посилення санкцій проти РФ у питанні запровадження санкцій, але така подія може пришвидшити схвалення.

Вплив таких мір визнали навіть у Кремлі.

Російський президент Владімір Путін вважає найгострішою проблемою внаслідок запроваджених проти РФ санкцій поручену логістику експорту нафти.

Про це він заявив на нараді, присвяченій проблемам російського нафтогазового сектора, що виникли внаслідок санкцій, повідомляє пресслужба Кремля.

“Найгостріша з них – і ми про це вже говорили неодноразово – пов’язана з порушенням логістики експортних постачань. Прошу сьогодні окремо розповісти про те, які вживаються дії для налагодження транспортних ланцюжків, для подолання складнощів, пов’язаних із подорожчанням логістики”, – сказав Путін.

У цьому контексті він закликав переорієнтувати російський експорт енергоносіїв, визнавши, що для цього бракує необхідної інфраструктури.

“Виходитимемо з того, що в найближчому майбутньому постачання енергоресурсів у західному напрямку все-таки скорочуватиметься. Тому важливо закріпити тенденцію останніх років – крок за кроком переорієнтувати наш експорт на ринки Півдня і Сходу, що швидко зростають. Для цього вже найближчим часом потрібно визначити ключові об’єкти інфраструктури та розпочати їх будівництво”, – сказав Путін.

Він також визнав, що в умовах санкцій “особливої ​​уваги вимагають питання імпортозаміщення обладнання для видобутку нафти та газу”.

Нагадаємо, Зеленський закликав внести російську нафту до санкційного пакету та повністю заблокувати банки РФ.

Він закликав під час затвердження нового, дуже важливого санкційного пакету проти Російської Федерації на рівні ЄС захищати необхідність повного блокування російських банків.

“Потрібне ембарго на рівні всього Європейського Союзу”, – заявив він.

Також він запросив естонських фахівців приєднатися до роботи спільної групи, яка створена для розслідування воєнних злочинів російської армії на території незалежної України.

Технічна й експертна підтримка є незамінною зараз, коли кількість воєнних злочинів сягає вже десятків тисяч, зазначив Зеленський.

“Це розстріли мирних людей, це катування, ґвалтування, підрив лікарень, бомбардування пологових будинків, спалення складів з їжею, артилерійські обстріли укриттів, у яких – і вони про це знали, я ще раз підкреслюю, – ховаються діти… Немає такого злочину, який не скоїли б російські солдати за 49 днів цього вторгнення”, – сказав він.

Він також додав, що усі ці воєнні злочини в Україні обов’язково буде розслідувано та встановлено всіх винних.

“Скільки б часу нам не знадобилося на це. Але якщо ми будемо робити це спільно з вами, спільно з іншими європейськими державами, ми зможемо зробити це значно швидше”, – додав президент.

Проведено спецоперацію завдяки СБУ.

Молодці! Деталі згодом.

Слава Україні! 🇺🇦